Звернення Етичної комісії та Секретаріату Української спілки психотерапевтів до психотерапевтичної спільноти

Шановні члени Української спілки психотерапевтів!

Широкомасштабна війна росії проти України вносить у діяльність психологів і психотерапевтів нові виклики. З одного боку розширюються межі відповідальності щодо якості та наслідків роботи, з іншого – виникають певні обмеження з метою не нашкодити клієнтам, зберегти їх приватність і гідність.

Тема використання і поширення у військовий час інформації, що стала відомою під час психотерапевтичних сесій, в тому числі висвітлення теми сексуального насилля, вимагає розуміння і передбачення потенційно небезпечних і негативних наслідків для клієнтів, включно з можливістю їх ретравматизації у випадку впізнаваності. Окрім того, оскільки сексуальне насильство на окупованих територіях – це ще й спосіб демонстрації власної зверхності та володарювання, а також –  приниження та деморалізації населення окупованої держави, то розповсюдження такого роду інформації може опосередковано сприяти реалізації задумів ворога, збільшуючи травматизацію цілої нації, щодо якої чиниться військове втручання й знижуючи ресурсні можливості опору і боротьби.

На відміну від журналістів, в обов’язки психологів і психотерапевтів не входить інформування громадян і світу про перебіг війни. Тому члени Етичної комісії та Секретаріату УСП виходять з позиції не розміщувати і не розповсюджувати інформації про клієнтів,  які зазнали знущань від ворога в інтернет-мережі та інших масмедійних джерелах.  Опис кейсів, фотографії, малюнки таких осіб в інтернет-мережі та інших масмедійних джерелах можуть порушувати їхню приватність і конфіденційність з огляду на значну доступність інформації, широку аудиторію читачів/глядачів, потенційну можливість завантажень, пересилань, копіювань. Все це може призвести до ретравматизації постраждалих і примноження їх страждань. Окрім того, через віктимність (звинувачення у тому, що жертва сама винна у знущаннях над нею, бо провокувала своєю поведінкою, висловлюваннями, думками тощо) суспільство може сприймати жертв насилля неоднозначно. Отже, це може викликати не лише співчуття та підтримку, але й інші почуття: надмірний інтерес, страх і, навіть, осуд.

Важливо враховувати, що, даючи згоду на оприлюднення даних, клієнти та їх родичі можуть недооцінювати специфіку знаходження інформації в мережі, не враховувати можливі негативні наслідки публічного висвітлення злочину. Даючи згоду, і клієнти, і їхні родини можуть приймати хибні рішення через чинник травматизації, а можуть базувати їх на вдячності, залежності й довірі до терапевта, на його авторитеті та складності йому відмовити. І фахівцям, у свою чергу, важливо розуміти глибокі мотиви своїх дій, не використовувати професійні стосунки для реалізації власних інтересів (політичних, рекламних, амбітних тощо).

Проте, слід зазначити, що наукова дисципліна – психотерапія, передбачає навчальний процес на прикладах з практики і публікацію наукових розробок стосовно як самої дисципліни, так і описів випадків. Тому кейси та арттерапевтичні продукти можуть анонімно використовуватись у фахових цілях (наприклад на навчальних семінарах, конференціях, у наукових дослідженнях та у процесі професійного спілкування з колегами) з метою концептуалізації нового досвіду у воєнний час в реаліях України. При цьому обов’язковим має бути дотримання вимог професійної етики.

У випадку залучення психотерапевтів у якості експертів різних тематичних програм бажано не акцентувати на окремому кейсі, а надавати інформацію щодо загальної проблематики, механізмів впливу, причино-наслідкових зв’язків, способів обходження, запобігання тощо.

Таким чином, ми звертаємось з закликом до бережливого, відповідального ставлення і турботи про  психо-емоційний стан осіб,  що постраждали внаслідок агресії росії,  збереження їх приватності та гідності, запобігання ретравматизації. Бо саме на нас лежить відповідальність за ментальне  здоров’я тих осіб, що звернулись до нас, а також за підтримання моральної свідомості як окремої особи, так і суспільства в цілому.

З повагою, члени Етичної комісії та Секретаріату Української спілки психотерапевтів.

Голова Тренерської  Ради та Секретаріату УСП                         Роман Кечур

• Попередня
• Наступна